Аж до небокраю степ широкий
Хвилями зеленими шумить,
А моє кохання вільним птахом
Над безкрайнім степом тим летить.
Хто шукає втрачене кохання,
Хто шукає долю знов і знов,
А для мене доля — тільки воля,
Зве в дорогу й каламутить кров!
Приспів:
Червоний мак цвіте,
Дурманить і п’янить,
А серденько моє
Співає і щемить.
Дорога зве мене |
У той широкий степ, |
Де серед буйних трав |
Червоний мак цвіте! | (2)
Не тримай мене, моя любове,
Не засмучуй серце молоде,
Дай мені напитися свободи,
Бо неволя з розуму зведе!
Приспів. (2)
Дорога зве мене |
У той широкий степ, |
Де серед буйних трав |
Червоний мак цвіте! | (2)