Назбираю в гаю запашного зiлля
запашного зiлля, вибуялих трав.
З ясеня та кленiв назбираю гiлля,
лепехи нарвати побiжу на став.
Клечанням обставлю, приберу кiмнату —
подивiться, мамо, хороше ж то як!
Посмiхнуться очi. Помiж тим у хату
ввечiр завiтає стомлений козак.
Сядемо рядочком, заведем розмову —
тиху, сумовиту i про все, про все,
доки до вiконця хусточку шовкову
нiченька-черничка з поля донесе.