» » » Текст песни Арсен Мирзоян - Поцілуй Мене

Текст песни Арсен Мирзоян - Поцілуй Мене


Текст песни Арсен Мирзоян - Поцілуй Мене
Пахне дитинство кострами
Кругом іде голова
Скріплені просто руками
Зворушливі дружби слова

Є діти ті, що не плачуть
Ті, що не просять на руки
Є діти ті, що не бачать
І слухають в темряві звуки

Я знаю, що чорне це колір
У кожного своя межа
Мій еталон просто вроди
Твоя душа

Ніколи я чув, як ти плачеш
Я знаю це навіть на смак
Дай мені руку
Будем слухати в темряві звуки

Поцілуй мене, придивись
Кажеш я не той, ти не та
Поцілуй мене, придивись
Хто там

Поцілуй мене, придивись
Кажеш я не той, ти не та
Поцілуй мене, придивись
Хто там

Поцілуй мене, придивись
Кажеш я не той, ти не та
Поцілуй мене, придивись
Хто там

Поцілуй мене, придивись
Кажеш я не той, ти не та
Поцілуй мене, п
Делитесь текстами любимых песен

Твоя любовь подпускала близко. Прощала крики, по нервам била. Прощала боль, признавала риски. Твоя любовь во мне всё мирила. Твоя любовь прикасаясь к телу. Меняла временно запах кожи. Твоя любовь становилась целым. Из двух частей, что так не похожи.
А журавлі летять у синю даль І знають вони, Де є моя і де твоя печаль І немає нікого окрім нас Зупиняється в ці хвилини час І спогад той живе неначе птах У синіх моїх очах
Летним утром того дня начиналось наше лето. Нам казалось навсегда, и любили все на свете. Солнце в глазах, сердце в руках, Безоговорочно мы любили, так как дети.
Танцуют небеса. Под шёпот пожелтевших листьев. А стрелки на часах, вальсируют не в такт. Блистают на глазах кристальные осколки мыслей. Вернуть бы их назад, но всё не то и всё не так. Знаешь, мы искали смысл, заблудились в числах. В темноте повисла фраза дня: "Прости"
Какое счастье! Ну что за праздник? Всё, что хотел, то получил без опозданий! Ух! Какое счастье! Ну что за праздник? Я просто очень верил, что это время скоро настанет. Ух!
Выехать за город, тихо лететь давай мимо цепей, домов И магистралями куда глаза глядят, только педалю в пол Синими пальцами по запотевшему я оставляю нить Инея капелек куклы небрежные не забываем мы